Без сміху поговоримо про сміх, який одвічно сиплеться , мов з міху. Не раз він добрим людям допоміг , лунаючи не просто задля сміху!
1 квітня – День сміху. Ви коли-небудь замислювалися про те, чому першого квітня всі жартують, веселяться і влаштовують один одному кумедні розіграші? Адже цей звичай існує не тільки у нас, а в багатьох країнах. І це притому, що «День сміху», або «День дурня», як називають у народі це свято, не внесений ні в один календар знаменних подій. Так звідки ж взялася традиція відзначати перше квітня? Думок існує багато.
Думка перша. Колись у Франції Новий рік святкували в кінці березня. З 25 березня по 1 квітня люди ходили в гості, дарували подарунки, веселилися, як могли. Але в 1562 році Папа Римський Григорій XIII запровадив новий календар – григоріанський, і Новий рік був перенесений на 1 січня. Проте французам було шкода розлучатися і з «Старим Новим роком», ось вони і продовжували святкувати 1 квітня, за що їх і прозвали «першоквітневими дурнями».
Думка друга. Свято зародилося в Давньому Римі, де відзначали «Свято глупців». Правда відзначали це свято не 1 квітня, а 17 лютого.
Думка третя. Традиція зародилася у Східній Індії, мешканці якої і донині відзначають «День жартів», але не 1 квітня, а 31 березня.
Думка четверта. «День жартівників» виник з волі неаполітанського короля Монтерея, якому в одне зі свят приготували страву з риби.
Йому сподобалося частування, і він попросив приготувати його знову. Такої риби не знайшлося, і кухар «підсунув» королю щось схоже. Однак обдурити короля виявилося неможливо – розіграш не вдався, а король не розсердився, а засміявся.
До України День Дурня прийшов із Німеччини приблизно у 18 ст. За легендами у нас дівчата дурили людей в цей день, аби керувати майбутнім чоловіком.
01 квітня протягом дня було проведені між групами конкурсні завдання з підведенням підсумків в кінці дня.
– Що трапилось, чому ти запізнився?
– На мене напали озброєні розбійники.
– І що ж вони в тебе забрали?
– Домашнє завдання.