Новини та анонси подій факультету

Студентська рада факультету економіки та бізнесу розпочинає цикл історій, що розповіли нам студенти та викладачі факультету, присвячені Дню Перемоги над нацизмом у другій світовій війні.

Історія перша. Крись Анастасія. Група 11-сПУ

Моя прабабуся, Лисенська Олександра Никифорівна, 9 вересня 1920 року народження, м. Оріхів Запорізької обасті.

У 1936 році закінчила 8 класів.

У 1939 році закінчила 2-х річну школу медсестер в м Оріхів.

З 01.07.1939 р. по 01.04.1940 р. працювала на посаді медсестри при шахті №3 м. Бреди Челябінської області.

З 20.09.1940 р.  по 22.06.1941 р. працювала санітарним фельдшером при Ново-Миколаївської райлікарні Запорізької області.

З 26 червня 1941 р. по 26 грудня 1943 р. знаходилась  в рядах Радянської Армії.

З 01.06. 1944 р. по 31.12.1944 р. була медсестрою у званні старшина медичної служби в саперному батальйоні військової частини №74445.

На війні отримала контузію і була інвалідом II групи.

З 25.08.1950 р. по 03.08.1950 р. працювала шкільною медсестрою при Оріхівському Райздороввідділі.

З 03.08.1950 р. по 16.07.1980 р. та з 01.12.1980 р. по 04.05.1984 р. працювала медстатистиком  при Оріхівської районної лікарні.

В шлюбі з Лисичко Миколаєм Миколайовичем виховали 3-х дітей (дочку і 2 сина).

За заслуги перед Батьківщиною в період ВВВ була нагороджена:

1. Медаль «За оборону Кавказа»;
2. Медаль «За відвагу»;
3. Орден «За мужність III ступеня»;
4. Ювілейні медалі;
5. В мирний час була відзначена 34 грамотами за добросовісну працю.

Померла прабабуся 12.12.2012 р. у віці 92 роки.

Мій прадід, Лисичко Микола Миколайович, народився 19 травня 1922 року  в місті Оріхів Запорізької області.

У 1938 році закінчив сім класів Всесвятської школи Межовського району Дніпропетровської області.

1 вересня 1939 року по травень місяць 1941 роки навчався у Вінницькому технікумі Цивільного та Комунального будівництва на будівельному відділенні.

У лавах Червоної Армії знаходився з 20 березня 1941 року по 13 листопада 1946 року.

Воював на третьому Українському фронті, військова частина №45863

Військове звання-старший сержант.

Учасник героїчної битви в районі Озера Балатон.

Учасник боїв за прорив оборони на Західному березі Дунаю.

У боях під час розгрому угруповання німців на підступах до столиці Румунії  м. Бухарест в листопаді місяці 1944 року. Звільняв місто Бєлград 20.10.1944 року.

Оволоділи містами Секешфехервар, Мор, Зірез, Веспрем, Еньінг і звільнили  понад 350 населених пунктів – березень 1945 року.

За заслуги перед Батьківщиною в період ВВВ була нагороджений:

1. Орден “Слави III ст.”- за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому доблесть і мужність.
2. Медаль “За Відвагу”
3. Орден “Вітчизняної Війни II ст”.
4. Медаль “За звільнення м. Бєлграда”
5. Медаль “За Перемогу над Німеччиною”.
6. 27 вересня 1946 був нагороджений нагрудним знаком “Відмінний танкіст”.

Після війни одружився з Лисенською Олександрою Никифорівною. Виховали 3-х дітей.

Помер Лисичко Микола Миколайович 13 жовтня 1987

Редакція

Васильченко О.О.,

заступник декана ФЕБ з ОВР