Указом Президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року ніч на 22 червня було проголошено в країні як «День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні». Цей день започаткований у пам’ять про початок Великої Вітчизняної війни, що забрала десятки мільйонів людських життів. Скорботний список населених пунктів України, стертих з лиця землі гітлерівцями, включає понад 250 сіл. Жертвами окупантів ставали не тільки особи, причетні до руху Опору, а й ті, хто не становив ніякої потенційної загрози режиму – діти, жінки, люди похилого віку, хворі. За окремим планом знищувалися пацієнти неврологічних диспансерів, тяжкохворі. Справжніми конвеєрами смерті стали «робочі», «трудові» табори, гетто і табори для військовополонених, яких на Україні налічувалося близько 230. Жахливою трагедією мільйонів жителів України стала їх примусова депортація. Всього з України в Німеччину та інші країни загарбники вивезли від 2,4 до 2,8 мільйона мирних громадян, що склало майже 80% всіх депортованих нацистами радянських людей. Українці зі зброєю в руках внесли величезний вклад в розгром нацистської Німеччини. Під час війни кожен п’ятий українець загинув. Але це далеко не остаточні дані. Над їх уточненням у міру надходження нових матеріалів ще тривалий час будуть працювати вчені, громадські організації, військкомати л – все ті, кому дорога пам’ять про кожну людину, якого забрала від нас війна.