Всесвітній день рок-н-ролу (World Rock-n-roll Day) – свято однодумців, для яких рок-н-рол став не тільки музикою, а стилем і способом життя.
Свято відзначається щорічно 13 квітня, хоча історична подія, яка послужила основою для свята, відбулася днем раніше: 12 апреля 1954 Білл Хейлі (Bill Haley) записав сингл «Rock Around The Clock», що став знаковим в новому музичному напрямку, який швидко подолав кордони США і поширився по країнах і континентах, кинувши виклик суспільству і традиціям.
В середині 20 століття, невдовзі після Другої світової війни, люди прагнули до спокою і розміреного життя. Потрясінь ніхто не хотів. Відображенням суспільних настроїв була музика того періоду – спокійна і сентиментальна, з солодкоголосим вокалом. На офіційному музичному Олімпі США просувалася ідея захистити культуру білих від дикої культури чорних і створити добропорядний спосіб респектабельного американця. Поряд з офіційною музикою, в Америці жила і зовсім інша – гучна, ритмічна, повна життя – ритм-енд-блюз. Одного вечора диск-жокей радіостанції Клівленда Алан Фрід узяв на себе сміливість «прокрутити» в ефірі записи в стилі ритм-енд-блюзу. А щоб не шокувати «білу» публіку, придумав йому іншу назву – «рок-н-рол». Завдяки Алану Фріду, замаскований ритм-енд-блюз зазвучав на повну силу, ставши доступним всім, незалежно від кольору шкіри.
Першою зіркою рок-н-ролу серед білих виконавців став співак гітарист Білл Хейлі. Його коктейль з ритм-енд-блюзу, кантрі і вуличного сленгу мав приголомшливий успіх. Серед засновників напряму був і легендарний Елвіс Преслі, який став кумиром підлітків і молоді. Його стиль одягу, манери і рухи ставали прикладом для наслідування.
На початку 1960-х з’явився новий стиль в рок-н-ролі – поп-рок. Четвірка Ліверпуля своїми композиціями запустила в світ епідемію «бітломанії». У 1964 році з’явилися «Rolling Stones», що відрізнялися швидким, потужним і технічним звуком.
У 1970-ті роки народився психоделічний рок, яскравими представниками якого з’явилися групи «Pink Floyd», «Deep Purple», «Led Zeppelin», «Black Sabbath». Це десятиліття вважають золотою епохою в розвитку рок-культури. Кінець сімдесятих ознаменувався появою панк-року. Спрощена музична схема вивела на перший план вокал і тексти. У них часто зустрічалася критика уряду, політики, багатих верств суспільства. На хвилі панку злетіли групи «Sex Pistols», «The Clash», «Stooges», Іггі Поп.
У 1980-х роках з’явився жіночий рок, а в практичні 1990-і найяскравішим рок-н-рольщиком був Курт Кобейн і його група «Nirvana».
Сьогодні рок-музика має безліч напрямків: від легкого танцювального рок-н-ролу до брутального агресивного грайндкора. Тексти пісень варіюють від невимушеного і жартівливого до похмурого, глибокого і філософського. Часто рок-музика протиставляється поп-музиці, хоча явної кордону між поняттями «рок» і «поп» не існує. Багато музичні явища балансують на межі між ними.