Новини та анонси подій факультету

Студентська рада факультету економіки та бізнесу продувжує розпочату в минулому році публікацію історій, що розповіли нам студенти та викладачі факультету, присвячені Дню Перемоги над нацизмом у другій світовій війні.

Історія десята. Нехай Вікторія Василівна, д.е.н., професор кафедри менеджменту

 Мій дідусь, Павло Андрійович Бараніченко, був призваний у лави бійців у перші дні війни – 19 липня 1941 року, пройшов, точніше, проїхав, бо був шофером пересувного шпиталю, Південно-західний, Південний, Сталінградський, 4-й Український, 3-й Білоруський, 1-й Прибалтійський фронти та закінчив війну у Кьоніксберзі. Мав 2 поранення й сам санітаром-носієм допомагав у шпиталі. За життя мало розповідав про ті часи, але трішки все ж пам’ятаю – про те, як під час бомбардування у Німеччині зупинилась через несправність його машина, а навкруги – лише відступаючі німці, як ремонтував та шив у вільний час чоботи солдатам. Та й   після війни три його дочки ніколи не ходили босими. Руки у дідуся були справними. Мій двоюрідний брат малим грався з його медалями, а дід його зовсім не сварив за це.

Дідуся немає вже 30 років. І лише у минулому році я знайшла у військових архівах його нагородний лист на Орден Червоної зірки.

Пам’ятаймо!