24 травня у всіх слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності та культури і урочисто прославляють творців слов’янської писемності святих Кирила і Мефодія – вчителів словенських. Як відомо, святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили із знатного і благочестивого роду і проживали в грецькому місті Солуні. 24 травня Церква здійснює пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями і слов’янську абетку створили в грецькому монастирі. Вчені вважають, що слов’янська писемність була створена у 9 столітті, приблизно в 863 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за іменем одного з братів, Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило, який з малку мав великий хист і досконало опанував всі науки свого часу, а також вивчив багато мов, на основі грецької створив слов’янську абетку. Він істотно змінив грецьку абетку, щоб більш точно передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки –глаголиця і кирилиця. Крім того, брати-греки переклали слов’янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. За внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іоанн Павло II у 1980 році оголосив їх покровителями Старого континенту.
ЩорічноУ 1994 році Кабінет Міністрів України, підтримуючи ініціативу Міністерства культури і Українського комітету славістів, прийняв постанову про проголошення 24 травня кожного року Днем слов’янської писемності і культури. У 2004 році святкування цього дня закріплено Указом Президента України № 1096/2004.
В даний час до цього свята проводяться наукові форуми, фестивалі, виставки, книжкові ярмарки, поетичні читання, огляди художньої самодіяльності, концерти та інші різноманітні культурні заходи.