Новини та анонси подій факультету

Іван Купала (Іванов день, Купальська ніч) – одне з головних свят календаря слов’янських народів, що співпадає з Різдвом Івана Хрестителя. Купальські обряди, що здійснюються в переддень свята («ніч напередодні Івана Купали»), становлять складний обрядовий комплекс, що включає: збір трав і квітів, плетіння вінків, прикрашання зеленню будівель, розпалювання вогнищ, знищення опудала, перестрибування через багаття або через букети зелені, обливання водою, ворожіння, вистежування відьми, нічні безчинства. Іван Купала або Купайла – з найдавніших часів відомий у слов’ян як свято Сонця, зрілості літа і зеленої косовиці. Люди оперізувались перев’язами з квітів, на голову надівали вінки з трав. Водили хороводи, співали пісні. Люди похилого віку за допомогою тертя сухих паличок добували «живий вогонь», розводили багаття, в середину яких ставили жердину з укріпленим на ньому палаючим колесом – символом сонця. Купальські свята відбувалися за часів язичництва на честь Бога Сонця, дружиною якого була світлоносна Заряда, красна дівиця. Після переходу на новий стиль свято Івана Купала припадає на 7 липня, точніше, в ніч на 7 липня. Деякі європейські країни відзначають Іванов день або День святого Івана (подобу Івана Купали) за старим стилем, в дні літнього сонцестояння.