ТЕМА 12


 

ОРГАНІЗАЦІЯ СВИНАРСТВА

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Організація відтворення стада та його структура.

2. Організація утриманні і годівлі основного поголів’я.

3. Організація відгодівлі свиней.

 

Ключові терміни

•                    товарні підприємства

•                    племені підприємства

•                    відтворення стада свиней

•                    рівномірне отримання приплоду

•                    турова система  одержання приплоду

•                    конвеєрна система одержання приплоду

 

1. Організація відтворення стада та його структура

 

Ринок свинини в Україні має можливості для свого подальшого розвитку. Свинарство є одним із більш економічно вигідних напрямів діяльності аграрного бізнесу. Передумовою цього є попит на свинину зовнішніх ринків, резерви для забезпечення внутрішніх потреб.

Відповідно до спеціалізації є виробничі типи свинарських підприємств, які за функціями поділяються на товарні і племені.

До товарних налужать репродуктивні підприємства та відгодівельні.

У  репродуктивних підприємствах отримають від опоросів поросят до 4 місяців. Відгодівельні підприємства займаються відгодівлею свиней.

Племені підприємства одержують і вирощують породних поросят високого класу, а також вдосконалюють існуючи й виводять нові породи свиней.

Темпи розвитку свинарства та його рентабельність залежить від організації відтворення стада, яка передбачає формування маточного поголів’я, визначення термінів парувань і опоросів, ведення племінної роботи, обґрунтування структури й обороту стада, годівлю та отримання різних груп тварин.

Відтворення стада передбачає:

-          формування маточного поголів’я;

-           визначення парування і опоросів;

-          ведення племінної роботи;

-          обґрунтування структури й обороту стада;

-          годівля та утримання різних груп тварин.

Науково обґрунтованим є термін використання основних свиноматок 3-4 роки. Відхилення від нього залежать від інтенсивності використання маток. Тому на комплексах прагнуть отримати від свиноматки за 2 роки 5 опоросів, а не 4, як за звичайних умов. Для цього поросят від маток відлучають не через два місяці, а через 26 днів, після чого маток знову спаровують. Залежно від доцільного строку використання маток норматив їх вибракування становить 25–40%.

Поголів’я ремонтної групи молодняку має бути в 1,5-2 рази більшим за поголів’я основних свиноматок, яке підлягає вибракуванню. Такий підхід сприяє відбору в основне стадо після першого опоросу найбільш продуктивних свиноматок (які дають більшу кількість якісного приплоду, є високо молочними, тому добре його відгодовують), а також для забезпечення розширеного відтворення.

Для своєчасної заміни основного поголів’я, термін використання якого закінчився, у господарстві необхідно мати  ядро маток, з приплоду від яких формується стадо ремонтного молодняку. Якщо ремонтного молодняку в господарстві немає, його завозять з племінних господарств.

Основне маточне стадо поповнюють тільки за рахунок перевіюваних свиноматок. Перевірка ремонтних свиноматок провадиться після першого опоросу за кількістю приплоду методом контрольної відгодівлі і забою.

Співвідношення між основними і перевіюваними свиноматками встановлюється відповідно до умов конкретних господарств – 1:2 – 1:4.

Термін першого парування залежить від розвитку і стану тварин. При використанні для промислових цілей він становить 9-10 місяців при живій масі однієї голови 100-120 кр ,  у племінних підприємствах відповідно 10-12 місяців і 120-14 – для кнурів у племінних господарствах – у віці 11-10 кг. Молодняк 2 місяців живою масою 160-180 кг, у промислових відповідно, 10-11 місяців і130-150 кг.

 У відтворенні стада важливе значення мають строки опоросів, які впливають на рівень витрат при вирощуванні та відгодівлі тварин.

У свинарстві відомі такі системи опоросів:

1) рівномірного отримання приплоду

Система рівномірного отримання приплоду пов’язана з певними труднощами у вирішенні організаційно – економічних питань як на початковій стадії, так і в процесі дорощування та відгодівлі молодняку.  Доцільно вводити таку систему в господарствах, які більшість поросят реалізують після відлучення від маток відповідно до попиту на ринку і з боку своїх працівників, а також при невеликому обсязі виробництва, наприклад, у підсобних господарствах промислових підприємств для почергового забою на власні потреби.

2) турова (циклічна)

Турова  система – більш доцільна суть її в тому, що приплід отримують від великої групи свиноматок протягом короткого терміну (1,5-2 тижні). Перевага цієї системи в тому, що є можливість формувати відгодівельні групи великих розмірів з однорідним за віком молодняку. Це полегшує працю тваринників, поголів’я є однорідним, його можна утримувати на однотипних раціонах, які змінюють відповідно до вікового стану тварин. По-друге, це дає змогу більш раціонально використовувати капітальні приміщення. В одних і тих самих будівлях можна одержувати приплід з утриманням його до 2 місяців почергово турами від основних перевіюваних і разових свиноматок.

3) потокова – турова ( конвеєрна)

Потоково-турову  систему застосовують на великих свинарських комплексах. При цьому від великої групи свиноматок одержують приплід щодня.

Ремонтний молодняк вирощують до 8,5 міс. при досягненні живої маси 120 кг. Тривалість використання кнура – 2,5 роки. Навантаження на одного кнура при штучному осіменінні – 100 свиноматок.

Структуру і оборот стада на підприємствах розробляють відповідно до напрямку свинарства (промислове, племінне), його спеціалізації  (репродукція, відгодівля) і зональних особливостей розвитку галузі.

Структура стада у свинарських підприємствах, які застосовують циклічну систему опоросів, може передбачати наступне співвідношення груп: основні свиноматки – 7-8%, свинки старше 9 міс. - 15-16%, кнури-плідники -1%, ремонтні кнурі старше 6 міс. - 2%, поросята 3-4 міс. - 11%, поголів’я на відгодівлі – 62-64%.

Планування поголів’я свиней починають з розроблення обороту стада, враховуючи при цьому організаційно-зоотехнічні умови відтворення стада: наявність статева-вікових груп свиней на початок планового року; перспективи розвитку галузі; строки парування основних, перевіряючи і разових маток у попередньому році з тим , щоб передбачити, у які місяці відбудуться опороси; строки і розмір вибракування основного стада; строки переведення поголів’я з групи в групу і відгодівлі молодняку, а також дорослого вибракування поголів’я; планові середньодобові прирости різних груп поголів’я; доцільні строки і маса тварин при реалізації.

Складають помісячні обороти стада, а на їх основі-річні.

 

2. Організація утриманні і годівлі основного поголів’я

 

Залежно від природно-економічної зони, напряму спеціалізації ферми, типу годівлі та фізіологічного стану застосовують наступні основні способи утримання свиней:

- великогрупове вільно-вигульне для поросних свиноматок до 3 місяців поросності, а також для відлучених поросят, ремонтного молодняку і свиней на відгодівлі;

- станково-вигульне групове або індивідуальне для підсосних свиноматок з поросятами до двотижневого віку; кнурів-плідників, поросних свиноматок 3-4 місяців поросності;

- безвигульне у закритих приміщеннях ( групами не більше 50 голів) для відгодівельного поголів’я.

Груповий метод утримування свиноматок має такі переваги:

- створюються умови для ефективнішого використання можливостей свиноматок, вирощування поросят до 2-місячного віку шляхом пересаджування їх від маток з великою кількістю приплоду до маток з високою молочністю і малою кількістю поросят;

- раціонально використовуються капітальні приміщення. Якщо, наприклад, у стандартному свинарнику площею 608 м2 утримують 36 свиноматок, то при груповому – 100 маток, тобто потреба у приміщеннях для поголів’я свиней зменшується в 2,5 раза;

- підвищується продуктивність праці: навантаження на одного працівника можна збільшити в 1,5-2 раза і довести до 40 свиноматок.

Для організації утримання основного стада свиней груповим способом необхідно дотримуватися таких умов:

-                     проводити опороси свиноматок, закріплених за одним працівником,  в один тур протягом 5-6 днів;

-                     об’єднувати маток з приплоду потрібно у станку, в якому вони знаходяться в перше;

-                     об’єднувати свиноматок з приплоду треба поступово, спочатку 2-3 і тільки під час прогулянок, а через 2-3 дні – для загального утримання зі зменшенням їх кількості;

-                     за 5-7 днів до опоросу свиноматок піддати ветеринарній обробці, після чого перевести в родильне відділення, де розмістити по одній в окремих станках;

-                     з 2-3- тижневого періоду після опоросу свиноматок з приплодом можна об’єднувати групами по 5-6, 10-12 і більше, утримуючи їх навіть під відкритими навісами, які влаштовують для родинного відділення.

Організація годівлі свиней має враховувати призначення свиноферми, комплексу, їх розмір, умови утримання і тип годівлі тварин, наявність машин і обладнання для зберігання, приготування і роздавання кормів. Корми для всіх статево-вікових груп свиней готують, як правило, у кормоцехах, обладнаних як окремими машинами для приготування кормів, так і їх повними комплектами, які виготовляються промисловістю.

При складанні раціонів зважають на статеві і вікові особливості тварин, їх фізіологічний стан. Годівля може бути дво- і триразова.

При складанні раціонів годівлі свиноматок  необхідно стежить за співвідношенням у раціоні поживних речовин, здійснюючи при цьому індивідуальний підхід залежно від віку, живої маси, молочності свиноматок, кількості поросят, породних особливостей тощо.

На промислових комплексах у кормоцехах відгодівельної та репродуктивної зон готують рідкі корми ( одна частина повноцінного комбікорму і 3 частини води). Рідкі корми роздають за допомогою кормороздавачів стаціонарного типу. По трубопроводу системи роздавання кормів корми насосом подаються з кормоцеху у групові годівниці поросних свиноматок та свиней на відгодівлі, де автоматично через швидкодіючі крани зливаються. У приміщеннях, де утримуються холості й поросні свиноматки, з індивідуальними годівницями корми із трубопроводів через крани зливає вручну обслуговуючий персонал. Підсисних свиноматок з поросятами годують борошноподібними кормами. Сухі корми до станків транспортують ручними візками, роздають і розводять їх водою з бачка, встановленого над годівницею. Відлучені поросята одержують сухі корми із самогодівниць. Сухі корми подаються з бункера шнеком і завантажуються транспортером у годівницю.

У раціоні кнурів-плідників, наприклад переважають концентровані корми, збалансованість їх за поживними речовинами (протеїном, амінокислотами і вітамінами) забезпечують додавання макухи, шротів, кормів тваринного походження.

Маток об'єднують у групи, які після запліднення зберігають як виробничі одиниці протягом циклу відтворення (162 дні), з розподілом на три періоди: супоросності (114 днів), опоросу і вирощування поросят (26 днів) та парування (22 дні). Кожному періоду відповідає ритм годівлі на базі повноцінних раціонів

 

3. Організація відгодівлі свиней

 

 Правильна організація відгодівлі свиней сприяє збільшенню виробництва свинини, зниженню її собівартості та підвищенню продуктивності праці в галузі.

Досвід показує, що високі виробничі показники забезпечують утримання тварин великими групами. Якщо при звичайному клітковому утриманні (до 20 голів у групі) один працівник може обслуговувати 100-150 голів тварин на відгодівлі, то при утриманні великими групами – до 1200 голів. Це пояснюється тим, що всі виробничі процеси, пов’язані з обслуговуванням великої групи тварин, можна комплексно механізувати.

Не менш ефективною є відгодівля свиней при табірному утриманні з випасанням на посівах багаторічних трав.

Залежно від кінцевої продукції, яку виробляють, розрізняють такі види відгодівлі:

- м’ясна – починається з 3,5-4 місячного віку і закінчується у 7-7,5 місячному віці за маси 95-110 кг;

- беконна, яка дає свинину високої якості. Для цього відбирають підсвинків скороспілих порід масою 25-30 кг у віці 3 міс. і закінчують відгодівлю у 6-7 місяців масою 90-100 кг;

- сальна – використовують спеціальні сальні породи свиней, а також вибракуваних основних свиноматок і кнурів-плідників. Маток відгодовують до маси 160-200 кг, а кнурів – 250-300 кг. Питома маса сала в туші становить не менше 50%;

- напівсальна – використовують переважно разових маток і кастрованих кнурів, яких відгодовують до маси 130-150 кг у віці 10-12 міс.. Маса сала 40-45% маси туші.

Широке впровадження промислового схрещування свиней, за якого свиноматок осіменяють спермою від двох кнурів-плідників, не тільки підвищує плодючість маток, а і дає змогу отримати молодняк при відлученні від матки масою до 20 кг. У деяких кращих колективах загальний період відгодівлі свиней поділяють на два періоди з певними особливостями організації виробничого процесу: дорощування і власне відгодівлі (або заключний період). Дорощування тварин починають з 3–4 до 5–6 міс. У цей час свиням згодовують більшу кількість грубих і соковитих кормів, які за поживністю становлять до 50% раціону, привчаючи тварин до поїданя об'ємних кормів. Власне відгодівля (заключний період) триває 2–3 міс. У раціоні в цей час переважають концентровані корми (до 70% загальної його поживності). За такої організації відгодівлі молодняку свиней значно зростають кінцеві виробничі результати. Зокрема, витрати кормів з розрахунку на 1 кг приросту 677 зменшуються до 4,5–5 корм. од., у тому числі використання концентрованих (найбільш дорогих) не перевищує 1,5–2 кг.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ РОЗДУМУ ТА ПОВТОРЕННЯ

 

1.     Які питання необхідно вирішити при організації відтворення стада?

2.     Які є способи утримання  свиней?

3. Які є організаційно-еконімічні підходи до годівлі основного стада у свинарстві?

4. У чому полягає система організації відгодівлі свиней?