3. Особливості створення інновацій та формування попиту на них
3.1.
Умови
виникнення попиту на інновації
Насичення
ринку певними товарами зменшує підприємницький дохід фірми. Це підштовхує
підприємців відшукувати нові можливості для його отримання, які можуть критися у
зміні напряму діяльності, в освоєнні виробництва нового продукту, у нових
способах використання традиційних ресурсів, у залученні принципово нової
технології, яка радикально поліпшує властивості товару. Все це інновації, які
можуть забезпечити підприємству конкурентні переваги, створити умови для
зміцнення його ринкових позицій, стабільного розвитку.
Встановлено,
що основою конкурентного успіху фірми-інноватора є його спроможність своєчасно
виявити реально існуючи чи потенційні потреби та запити споживачів і
задовольнити їх більш ефективним способом ніж конкуренти. Успіх нового продукту
в цьому випадку значною мірою залежить від глибокого та всебічного аналізу стану
попиту на відповідному сегменті ринку, виявлення його тенденцій і факторів, що
впливають на нього.
Конкурентні
переваги -
характеристики підприємства, його продукції чи послуг, які забезпечують йому
певні переваги над конкурентами.
З
огляду на значущість для організації та стійкість конкурентні переваги поділяють
на два типи:
1. Переваги
низького рангу, пов’язані з доступністю джерел сировини, наявністю дешевої
робочої сили, отриманням тимчасових податкових пільг тощо. Вони є нестійкими,
оскільки можуть бути скопійовані конкурентами.
2. Переваги
високого рангу, пов’язані із наявністю у підприємства кваліфікованого персоналу,
здатного використовувати сучасні технології у всіх сферах діяльності, вести
інноваційний пошук і створювати новинки, отримувати патенти, розвивати та
вдосконалювати матеріально-технічну базу підприємства, забезпечувати високі
стандарти діяльності і формувати позитивний імідж підприємства. Такі переваги є
тривалими і сприяють вищій ефективності підприємницької
діяльності.
Вміння
побачити нові можливості у звичному, оцінити потенціал нової ідеї, своєчасно та
оперативно впровадити новацію на своєму підприємстві є основою такого явища, як
підприємництво.
Підприємництво -
самостійне
новаторство, на власний розсуд діяльність у сфері виробництва товарів і надання
послуг, важливою особливістю якої є ризик, а метою -
отримання прибутку.
Підприємці
за своєю суттю мають створювати щось нове, відмінне від уже відомого.
Ініціативність, підприємливість - це
одна із найважливіших складових, яка дозволяє їм виділитися серед інших,
вирватись уперед, зайняти кращі позиції.
Підприємець -
індивід, який завдяки наявності певних рис створює підприємство або бізнес,
керує ним і бере на себе всі пов’язані із цим ризики з метою отримання
підприємницького доходу.
Інноваційна
діяльність - це складний
багатоаспектний процес, який умовно можна поділити на три складові:
1.
інноваційна
ініціатива;
2.
визначення
потреб ринку;
3.
налагодження
виробництва нового продукту для задоволення ринкових
потреб.
Інноваційна ініціатива. Наявна тоді, коли у певної особи з’являється нова ідея щодо раніше відомих явищ чи процесів і вона приймає рішення втілити її у життя. Якщо ця ідея стосується сфери підприємницької діяльності (кращий спосіб використання ресурсів, випуск нових товарів, надання нових послуг тощо), то вона представляє інтерес для впровадження. Проте дуже важливо, щоб ініціювання інновацій відбувалося не лише на основі нових знань, а й з урахуванням можливості їх перетворення на комерційне привабливий продукт. Цього досягають шляхом вивчення готовності ринку до сприйняття інновації.
Визначення
потреб ринку. Інновації,
поштовх яким дав ринок, мають більший успіх, ніж ті, що виникли внаслідок
застосування результатів науково-технічних досліджень. Інноваціям мають
передувати всебічні дослідження ринку, за допомогою яких визначаються напрями
дослідницьких робіт, встановлюються критерії відбору інноваційних ідей,
окреслюється коло пошуку конструктивних і дизайнерських рішень для створення
нового продукту. Без цього неможливо передбачити реакцію споживачів на новий
продукт.
Це
особливо слід враховувати фірмам, які випускають технічно складні наукомісткі
вироби. Вони ще на стадії пошуку та генерування ідей повинні шукати майбутніх
споживачів і лише з їх участю матеріалізувати ці ідеї. Залучення споживачів до
розроблення нових товарів, крім усього іншого, сприяє стимулюванню інноваційного
процесу. Так, досвід більшості великих японських фірм свідчить, що задоволення
запитів споживачів впливає на ефективність нової розробки не менше, ніж
комплексне дослідження ринку. Майже 30% опитаних фірм стверджують, що ідеї
створення нових товарів надійшли безпосередньо від споживачів. Тісний зв’язок зі
споживачами сприяє здійсненню комерціалізації нововведень у стисліші терміни, що
забезпечує більшу віддачу від них протягом життєвого циклу.
Вивчення
попиту на товари, що існують на ринку, дає змогу зрозуміти, якого нового товару
очікують споживачі на конкретному ринковому сегменті і встановити обсяги його
продажу в разі впровадження у виробництво.
Попит -
обсяг продукції чи послуги, які споживач хоче та спроможний придбати на
конкретному ринку за певною ціною протягом певного часу.
Вивчення
попиту повинно здійснюватися за такими аспектами:
·
обсяг
попиту;
·
наявність
потенційних покупців;
·
потреба
в товарі;
·
можливість
придбання товару;
·
ціна
товару;
·
час
виведення товару на ринок та його реалізації на ньому;
·
ринки
збуту продукції.
Вивчення
попиту дає змогу визначити альтернативні можливості придбання продукції за
різних умов. Найретельніше слід досліджувати такі параметри попиту, як ціна,
якість, пакування-маркірування та супутні послуги. Маючи інформацію про їх
рівень, можна правильно оцінити конкурентоспроможність нового товару чи напрями
вдосконалення існуючого, якщо йдеться про поліпшувальні інновації.
Залежність
попиту від цінових характеристик продукції визначається законом попиту-пропозиції, сутність якого полягає у
зменшенні попиту на продукт за збільшення його ціни. Однак навіть із цього
закону можуть бути винятки, що підтверджує необхідність всебічного вивчення
чинників, які впливають на величину попиту.
Інструментами
попереднього (прогнозного) та оперативного (поточного) аналізу попиту є його
табличне та графічне зображення. Табличне зображення попиту - це
розташовані в порядку зростання чи зменшення значення ціни продукції, яким
відповідають значення кількості одиниць товару, на який існує попит. Графічне
зображення попиту - це крива, що характеризує зміну попиту на продукцію
залежно від зміни ціни на неї. Воно дає можливість простежити тенденції зміни
попиту, що дуже важливо у прогнозуванні цього явища, визначенні його гнучкості
щодо основних чинників впливу. Аналіз кривих попиту на існуючу продукцію дає
змогу встановити час завершення її життєвого циклу і заздалегідь підготуватися
до виведення на ринок нового товару.
Налагодження виробництва нового продукту для задоволення ринкових потреб. Відбувається з урахуванням виробничих потужностей фірми - інноватора, його здатності фінансувати процес промислового освоєння новинки, можливості швидкого переналагодження устаткування на її випуск.
3.2.
Планування і організація створення нового товару
Для
досягнення комерційного успіху підприємницьким структурам необхідно створити
товари, які можуть привернути увагу споживачів, незважаючи на існування на ринку
безлічі їх аналогів. Це особливо важливо для структур малого та середнього
бізнесу, які не можуть змагатися із великими компаніями у сфері витрат та
цінової політики, однак завдяки продуктовим інноваціям, тобто виведенню на ринок
нового продукту, здатного задовольняти потреби споживачів краще, ніж існуючі
товари, можуть нарощувати свій підприємницький дохід.
Нова
продукція, яку виводять на ринок, може бути трьох видів:
1. яка
раніше не існувала (СД-диски);
2. яку
раніше виготовляли, але її конструкцію було суттєво змінено (нетбук замість
стаціонарного ПК);
3. яка
має лише новий дизайн (ліки у вигляді аерозолю).
З
огляду на це під інноваційним товаром (товаром-інновацією) здебільшого розуміють
оригінальні вироби, поліпшені варіанти або модифікації існуючих товарів, а також
нові марки, що є результатом НДДКР фірми-продуцента.
Інноваційний
товар (товар-новація) -
продукт науково-технічної та інноваційної діяльності, що пропонує новий засіб
чи спосіб (технологію) виробництва товарів і послуг і відкриває для споживача
нові сфери задоволення своїх потреб.
Не
кожне підприємство має достатній фінансовий та інтелектуальний потенціал для
створення оригінальних продуктів. Абсолютно нових (піонерних) товарів небагато,
за всю історію людства їх налічується лише кількасот.
Оригінальний
продукт - принципово новий продукт, конструктивне
виконання та склад споживчих властивостей якого не були відомі
раніше.
Оригінальність
виробу підтверджується виданим на нього патентом або авторським
свідоцтвом.
Більшість
підприємств випускає на ринок модернізовані, модифіковані або удосконалені
вироби. Внаслідок внесення поліпшувальних змін у вихідну конструкцію, вони
можуть набувати кращих або додаткових споживчих властивостей, що розширює зону
їх використання. Поява таких виробів стає можливою завдяки освоєнню новітніх
технологій, матеріалів із необхідними властивостями.
Яку б матеріально-речову форму новий продукт не мав, процес його створення передбачає здійсення інноваційної діяльності в кілька етапів:
Генерування
ідей.
Задум
нових товарів виникає або як наслідок процесу цілеспрямованого пошуку, або
випадково. Джерелом можуть бути: інтерв’ю; спостереження на виставках чи
ярмарках; звіти і пропозиції торгових агентів; дослідження недоліків продукції,
що виробляється; вивчення тенденцій у розробленні нових виробів конкуруючих
фірм; аналіз патентної інформації; з’ясування думок експертів з питань техніки
та технології; оцінювання власних переваг і слабких сторін.
На
етапі генерування ідей істотна роль належить використанню методів активізації
творчого пошуку, які прискорюють та інтегрують мислення, знання, ерудицію,
фантазію людини, даючи змогу їй продукувати нові, нестандартні ідеї. До них
відносять методи інверсії, ідеалізації, ключових запитань, аналогій, фокальних
об’єктів, синектики та ін.
Метод
інверсії (зворотного руху). Передбачає
використання протилежних існуючому поглядів щодо вирішення нової проблеми, як
от: розглянути функції об’єкта з іншого боку (пилосос може бути і розпилювачем
рідини); замість дій, які передбачає існуюча технологія, застосувати протилежні
(охолоджувати замість нагрівати - спосіб консервування овочів та фруктів);
зробити рухому частину об’єкта (чи зовнішнього середовища) нерухомою, а нерухому
- рухомою (складальний конвеєр); перевернути об’єкт «догори ногами» (з метою
привернення уваги таким способом часто подають рекламу) тощо. Метод інверсії
широко застосовують на практиці. Наприклад, поєднання дешевизни і
недовговічності може бути привабливішим для покупця, ніж довговічності, але
дороговизни (на цьому ґрунтується товарна політика багатьох китайських
фірм).
Метод
ідеалізації. Ґрунтується
на уявленні про ідеальний спосіб задоволення певних потреб споживача (тобто без
витрат). Звідси ідеї щодо інструментів, які самі наточуються при їх
використанні; ідеї щодо розширення асортименту послуг, які можуть супроводжувати
користування товаром.
Метод
ключових запитань. Доцільно
застосовувати для накопичення додаткової інформації щодо ринкової ситуації,
зокрема під час просування нового товару на ринок. Прикладами ключових запитань
можуть бути такі: на якому сегменті ринку слід сконцентрувати зусилля; чи
повинен товар мати різні модифікації для різних ринкових сегментів; чому
споживачі надаватимуть перевагу саме нашому товарові; якою має бути якість
товару; якою має бути цінова політика на товар; яка інформація потрібна для
організації рекламної кампанії; чи може товар бути запропонований на інших
ринках; які вигоди це принесе фірмі; який можливий ризик та ін.
Метод
аналогій. Використовується
найчастіше спонтанно, коли якийсь факт, предмет чи явище у навколишньому
середовищі підказує нове конструктивне чи дизайнерське рішення нового товару.
Наприклад, Останкінська телевізійна башта побудована за принципом колоска,
подібно до того, як стійкість колоска обумовлена наявними у його стінках
рослинними волокнами. Стійкість башти забезпечена натягнутими у її бетонних
конструкціях стальними тросами.
Синектика.
Це
своєрідна розумова атака досліджуваної проблеми (наприклад, способу модифікації
товару чи надання йому нових властивостей) спеціалізованими групами фахівців,
інженерів, консультантів, експертів тощо з використанням ними різних аналогій і
асоціацій.
Ці
та інші методи активізації творчого пошуку сприяють появі багатьох ідей щодо
створення нового продукту і несподіваного дизайнерського чи конструктивного
рішення.
Оцінювання
та відбір перспективних ідей.
Передбачає
оцінювання ідей щодо нового товару з погляду їх сприйняття споживачем.
Оцінювання
перспективності ідей нових товарів має здійснювати група експертів, до складу
якої входять маркетологи, економісти та керівники головних підрозділів фірми.
Для відбору нових ідей використовують традиційний набір критеріїв:
·
переваги
віддають ідеям, що мають альтернативні варіанти;
·
особливо
цінними є ідеї з перспективою багаторазового використання;
·
переваги
мають ідеї, що впливають на кінцеві результати господарської
діяльності;
·
першочергове
значення мають ідеї, щодо яких є достатньо інформації для вибору раціонального
(оптимального) варіанта рішення;
·
переваги
мають ідеї, трудомісткість, терміни виконання та вартість матеріальних носіїв
яких не перевищують встановлених обмежень.
За
результатами оцінювання всі ідеї нових товарів поділяють на безперспективні,
віддаленої перспективи, перспективні. Останню групу включають у перелік
перспективних ідей, щодо яких розробляються товарні концепції.
Розроблення
концепції нових товарів.
Вдала
концепція нового товару значно підвищує шанси його комерційного успіху. Вона дає
змогу сформувати систему орієнтирів персоналу фірми стосовно того, яким хочуть
бачити товар споживачі і як цього досягти.
Концепція
нового товару поєднує елементи універсального алгоритму оцінки ринку нового
продукту і показники його конкурентоспроможності. Таке оцінювання ідеї товару
допомагає зрозуміти, як він буде сприйнятий ринком і чи достатній потенціал
техніко-технологічної бази підприємства для його промислового освоєння. Товари,
концепції яких визнані найперспективнішими з комерційного погляду, починають
фінансувати і створювати.
Розроблення
і створення дослідного зразка.
На
цьому етапі здійснюють проектування товару, його параметрів, дизайну, упаковки,
визначають назву або марку товару, виготовляють дослідні зразки, вирішують
питання щодо технічного рівня виробу, можливостей його якісного виготовлення,
майбутнього ефективного використання. Під час проектування товару закладають
кількісні показники якості:
· технічні
показники, що відображають ступінь придатності виробу до використання за прямим
призначенням (надійність, ергономічність оптимальність);
· економічні
показники, які відображають безпосередньо або опосередковано рівень
матеріальних, трудових і фінансових витрат на створення товару. Саме ці витрати
здебільшого визначають нижню межу ціни нового продукту.
Серед
технічних показників головну роль відіграють показники технологічності
конструкції нової продукції. З ними пов’язані властивості конструкції виробу, що
виявляються в оптимізації витрат праці, засобів, матеріалів і часу для технічної
підготовки виробництва, виготовлення та експлуатації
товару.
Пробний
маркетинг.
Здійснюється
перед початком повномасштабного виробництва та реалізації продукції. Має на меті
вивчення реакції споживачів на новий товар.
Незважаючи
на впевненість розробників у привабливості новинки, важливо знати, як її сприйме
ринок, чи будуть і як часто її купувати, чи не відмовляться від неї споживачі,
не розгледівши у ній нових переваг. Щоб відповісти на ці запитання
використовують етап пробного маркетингу. Для цього виготовляють пробну партію
товарів, тестування якої в умовах ринку дає змогу виявити властивості нового
товару в процесі дослідного споживання та оцінити комерційні перспективи його
випуску. Якщо результати пробного маркетингу позитивні, приймають рішення про
запуск нового товару у виробництво.
Ефективність
пробного маркетингу залежить від правильного вибору часу і місця його
проведення, особливостей нового товару, рівня конкуренції на відповідному
сегменті ринку, загального стану економіки країни.
При
розробленні програми пробного маркетингу спочатку визначають його мету. Одні
фірми пробний маркетинг використовують для визначення необхідних змін у
продукції та планах маркетингу, інші розглядають його як можливість здобуття
визнання споживачів і як перший етап реалізації в масштабах всієї країни, треті
хочуть остаточно визначитися зі своєю новинкою: розпочати серійне виробництво чи
припинити виробництво взагалі, оскільки новинка не виправдовує очікувань фірми.
У кожному окремому випадку потрібна певна інформація і певне її
використання.
Пробний
маркетинг має і недоліки, які дещо знижують його ефективність. Це витрати на
нього, затримка її масштабного впровадження, надання інформації конкурентам,
неспроможність побачити результати в межах всієї країни на основі кількох міст,
що використовують як пробні ринки. Часто пробний маркетинг дає змогу
конкурентам, які не проводили досліджень, наздогнати інноваційну фірму, що може
мати негативні наслідки для інноватора.
3.3.
Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього
Успіх
чи невдача просування нового продукту на ринок, великий чи незначний попит на
нього залежать від того, наскільки точно взяті до уваги особливості його
сприйняття потенційними споживачами і від того, якими засобами будуть впливати
на попит продуценти нового товару на різних стадіях його життєвого
циклу.
За ставленням споживачів до товару розрізняють попит прихований, негативний, надмірний, повноцінний, нерегулярний, нераціональний або відсутність будь-якого попиту.
Прихований
попит.
Відображає
неможливість задоволення потреб споживачів за рахунок наявних на ринку товарів і
послуг; якщо виробники продукції ретельно досліджують запити споживачів, така
ситуація є імпульсом для розроблення нових товарів.
Негативний
попит.
Може
виникати на стадії просування нового продукту на ринок; відображає факт його
недолюблювання потенційними споживачами, які намагаються уникнути його купівлі
(наприклад, попит на генетично модифіковану продукцію). Для подолання
негативного попиту виробники новинки мусять докласти значних зусиль, щоб
переконати споживачів у її корисності або нешкідливості.
Надмірний
попит.
Виникає
за умови, коли попит перевищує пропозицію. Це дуже сприятлива ситуація для
інноваторів. Вона дає їм можливість швидко вивести новий товар на ринок, зайняти
його значну частку, зміцнивши тим самим свої конкурентні позиції.
Повноцінний
попит.
Передбачає
відповідність нововведень бажанням споживачів, перехід нововведення в стадію
зрілості.
Нерегулярний
попит.
Характеризується
виникненням коливань попиту протягом тривалого часу (сезонні коливання,
характерні для підприємств легкої промисловості), їх необхідно брати до уваги,
вибираючи час виведення новинки на ринок, щоб не опинитися у програшній
ситуації, коли попит відсутній.
Нераціональний
попит.
Йдеться
про попит на товари, шкідливі для здоров’я. Якщо новий продукт належить до цієї
категорії (наприклад, алкогольні, тютюнові вироби) для його просування необхідна
належним чином розроблена маркетингова стратегія, яка включає різноманітні
засоби стимулювання збуту.
Відсутність
попиту. Спостерігається
у випадках, коли споживачі, на яких орієнтовано виробництво певної продукції чи
її реалізація, не зацікавлені в ній або не знають про неї. Успіх залежатиме від
добре продуманої реклами.
Таким
чином, протягом життєвого циклу попит на один і той самий товар може
змінюватися: від прихованого - до
надмірного, від надмірного - до його
відсутності.
Для
розробників товару надзвичайно важливим завданням є оцінювання величини попиту
на різних стадіях життєвого циклу товару. За цією ознакою розрізняють кілька
видів попиту.
Попит
на стадії задуму та розроблення новинки (потенційний попит).
Від
правильного визначення його величини залежить ефективність комерціалізації
новинки. Якщо прогноз потенційного попиту завищено, доходи від продажу нового
товару можуть не покрити витрат на його розроблення та виведення на ринок і
фірма-інноватор понесе
збитки.
Потенційний
попит - попит, що відображає можливості
потенційних споживачів продукції придбати новий товар за
встановленими цінами протягом його життєвого циклу.
Величина
потенційного попиту залежить від кількості майбутніх споживачів продукції, її
ціни і ступеня актуалізації потреби, для задоволення якої створюється
новинка.
Важливим
завданням маркетингової служби підприємства є не лише окреслення кола
потенційних споживачів продукції, а й визначення можливостей його розширення.
Найчастіше цього досягають чіткішою диференціацією товару за його споживчими
характеристиками (якісними та ціновими). Тому вже на етапі створення новинки
досліджують можливість її модифікації і формування асортиментної групи, за
основу якої беруть базове принципове рішення. У міру просування розробки до
стадії створення дослідного зразка маркетологи дбають також про підвищення
конкурентоспроможності нового товару шляхом досягнення оптимального
співвідношення можливостей його індивідуалізації та універсалізації.
Попит,
що формується на етапі виходу нової продукції на ринок.
Величина
цього попиту значною мірою залежить від попередньої підготовки ринку до
сприйняття нового товару, особливо якщо він принципово відрізняється від
подібних чи має здатність задовольняти ті потреби споживачів, які ще не
актуалізувалися на час виведення товару на ринок. Здатність сформувати високий,
а то й ажіотажний попит на інновацію є свідченням професіоналізму маркетологів,
які розробляють стратегію просування товару на ринок.
Попит,
що формується на етапі утвердження нової продукції на ринку.
Величина
цього попиту має бути достатньою для того, щоб заохочувати нові групи
споживачів. Рекламну підтримку слід варіювати і надавати їй
інформативно-переконуючого характеру: у центрі рекламного повідомлення не просто
інформація про нові властивості товару, а підтвердження її графіками, цифрами,
висновками наукових експертів. Суттєве значення має також консультування службою
маркетингу працівників фірми, які беруть участь у всіх зовнішніх акціях, що
стосуються нового товару. Маркетологи повинні надати повну та кваліфіковану
консультацію щодо можливостей стимулювання продажу нового товару працівникам, що
безпосередньо контактують із споживачами.
Попит, що сформувався на стадії зрілості інноваційної продукції. Він має тенденцію до зменшення, оскільки продукція вже придбана основною масою споживачів. Однак якщо новинка має нетривалий термін використання (наприклад, предмети гігієни, продукти харчування тощо), її виробник зазвичай продовжує «підігрівати» інтерес споживачів до неї постійним нагадуванням.
Тестовий контроль
Перелік рекомендованої літератури