м. Мелітополь, п-т Б. Хмельницького, 18. Кабінет 2.205
Тел.: +380 (619) 423201
e-mail: feb@tsatu.edu.ua
Навчання
Організація навчального процесу на кафедрі для студентів відповідного напряму підготовки та освітнього рівня здійснюється у відповідності зі державними освітніми програмами за нормативними документами Міністерства освіти та науки України. Вона враховує можливості сучасних інформаційних технологій, інноваційні засоби навчання та контролю знань, досвід вітчизняної та зарубіжної вищої школи.
Протягом навчання студенти опановують нормативні навчальні дисципліни та вибіркові навчальні дисципліни, перелік яких складено із врахуванням вимог сьогодення, регіональних особливостей, побажань студентів. Особливу увагу звернено на вивчення професійно орієнтованих дисциплін: знання, вміння та навички з яких покладено в основу майбутньої практичної діяльності випускника.
Результати здійснення навчальної роботи кафедри виявляються як у відмінному навчанні студенів, так й у їх участі у предметних олімпіадах, форумах, конкурсах, організованих на різних рівнях установами Міністерства освіти та науки України й Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Лекція – головна ланка дидактичного циклу навчання. ЇЇ метою є організація цілеспрямованої пізнавальної діяльності студентів з оволодіння програмним матеріалом навчальної дисципліни.
Лекція має суттєві переваги: творчу співпрацю викладача зі студентами, їх спільну емоційну взаємодію; активізацію розумової діяльності студентів; можливість врахувати специфіку їх професійної підготовки та інтереси; вплив на розвиток інтелекту, моральних якостей, культури спілкування; можливість розставити акценти для самостійної роботи.
Викладачами кафедри використовуються такі види лекцій, як: інформаційна, оглядова, проблемна, бінарна, лекція-дискусія, лекція-консультація, лекція-бесіда, лекція з опорним конспектуванням, лекція-візуалізація, лекція-конференція та інші.
Практичні та семінарські заняття відіграють важливу роль у формуванні навичок застосування отриманих знань для вирішення практичних завдань. Вони передбачають вирішення задачі розвитку професійного творчого мислення, пізнавальної мотивації, професійного використання знань в навчальних умовах.
В процесі проведення практичних і семінарських занять використовуються: розрахунково-практичні заняття, просемінари, семінари, які мають множину різновидів: питання та відповіді, розгорнута бесіда, дискусія (“мозковий штурм”, кейс, ділова гра, круглий стіл), конференція, прес-конференція, спецсемінари, мастеркласи, ролеві триади, обговорення результатів та інші.
Самості́йна робо́та – основний засіб оволодіння студентом навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Саме їй сьогодні приділяється велика увага як найбільш важливій частині процесу підготовки фахівців. За цих обставин викладачі кафедри переходять від передачі інформації до керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів, формування у них навиків самостійної творчої роботи.
На кафедрі використовуються такі види самостійної роботи студентів, як: вивчення нового матеріалу, поглиблене вивчення матеріалу, вивчення матеріалу з використанням елементів творчості, вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок в умовах виробництва.
Для самостійного опанування матеріалу дисципліни кафедри розробляють методичні матеріали різного рівня і призначення, які передбачають можливість проведення самоконтролю з боку студента.
Під час вивчення дисциплін застосовується поточний і підсумковий контроль знань студентів. Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал.
Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни.
Організація навчального процесу на кафедрі для студентів відповідного напряму підготовки та освітнього рівня здійснюється у відповідності зі державними освітніми програмами за нормативними документами Міністерства освіти та науки України. Вона враховує можливості сучасних інформаційних технологій, інноваційні засоби навчання та контролю знань, досвід вітчизняної та зарубіжної вищої школи.
Протягом навчання студенти опановують нормативні навчальні дисципліни та вибіркові навчальні дисципліни, перелік яких складено із врахуванням вимог сьогодення, регіональних особливостей, побажань студентів. Особливу увагу звернено на вивчення професійно орієнтованих дисциплін: знання, вміння та навички з яких покладено в основу майбутньої практичної діяльності випускника.
Результати здійснення навчальної роботи кафедри виявляються як у відмінному навчанні студенів, так й у їх участі у предметних олімпіадах, форумах, конкурсах, організованих на різних рівнях установами Міністерства освіти та науки України й Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Лекція – головна ланка дидактичного циклу навчання. ЇЇ метою є організація цілеспрямованої пізнавальної діяльності студентів з оволодіння програмним матеріалом навчальної дисципліни.
Лекція має суттєві переваги: творчу співпрацю викладача зі студентами, їх спільну емоційну взаємодію; активізацію розумової діяльності студентів; можливість врахувати специфіку їх професійної підготовки та інтереси; вплив на розвиток інтелекту, моральних якостей, культури спілкування; можливість розставити акценти для самостійної роботи.
Викладачами кафедри використовуються такі види лекцій, як: інформаційна, оглядова, проблемна, бінарна, лекція-дискусія, лекція-консультація, лекція-бесіда, лекція з опорним конспектуванням, лекція-візуалізація, лекція-конференція та інші.
Практичні та семінарські заняття відіграють важливу роль у формуванні навичок застосування отриманих знань для вирішення практичних завдань. Вони передбачають вирішення задачі розвитку професійного творчого мислення, пізнавальної мотивації, професійного використання знань в навчальних умовах.
В процесі проведення практичних і семінарських занять використовуються: розрахунково-практичні заняття, просемінари, семінари, які мають множину різновидів: питання та відповіді, розгорнута бесіда, дискусія (“мозковий штурм”, кейс, ділова гра, круглий стіл), конференція, прес-конференція, спецсемінари, мастеркласи, ролеві триади, обговорення результатів та інші.
Самості́йна робо́та – основний засіб оволодіння студентом навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Саме їй сьогодні приділяється велика увага як найбільш важливій частині процесу підготовки фахівців. За цих обставин викладачі кафедри переходять від передачі інформації до керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів, формування у них навиків самостійної творчої роботи.
На кафедрі використовуються такі види самостійної роботи студентів, як: вивчення нового матеріалу, поглиблене вивчення матеріалу, вивчення матеріалу з використанням елементів творчості, вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок в умовах виробництва.
Для самостійного опанування матеріалу дисципліни кафедри розробляють методичні матеріали різного рівня і призначення, які передбачають можливість проведення самоконтролю з боку студента.
Під час вивчення дисциплін застосовується поточний і підсумковий контроль знань студентів. Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал.
Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни.
